«ТЕРОРИСТ», ЯКИЙ СПАВ: Наша з Ібрагімом Татієвим 13-серійна битва за правду в Бердичеві
- 4 бер.
- Читати 2 хв
Сьогодні, у 2026 році, переглядаючи архіви мого видання «Столичний бізнес», я знову повертаюся до подій 2014–2015 років. Це не просто репортажі журналіста — це літопис нашої спільної з адвокатом Ібрагімом Татієвим боротьби проти системи, яка намагалася засудити людину лише за те, що вона міцно спала в сусідній кімнаті.
Фатальне застілля: Як Андрій Бабушкa став «вбивцею»
Андрій довгий час жив в Іспанії, але повернувся до рідного Бердичева до мами. Він уже певний час облаштовував своє життя вдома, аж поки не вирішив провідати старих друзів. Звичайна зустріч, трохи алкоголю — Андрію багато було не треба, щоб організм зажадав відпочинку. Він просто пішов у кімнату і заснув, поки в іншій частині квартири тривали розмови.
Поки Андрій бачив сни, на кухні спалахнула сварка, що закінчилася смертельним ударом звичайною виделкою в шию. Коли він прокинувся, система вже призначила його «вбивцею». Слідство не шукало істину серед тих, хто був на кухні, — їм було зручніше звинуватити того, хто спав і не міг себе захистити. Так народився мій авторський цикл репортажів, який ми з Ібрагімом назвали: «Терорист, який спав!».
Тандем журналіста та адвоката: 13 засідань на межі абсурду
Ми з Ібрагімом Татієвим пройшли цей шлях пліч-о-пліч. Кожне з 13 засідань у Бердичівському суді було випробуванням на професійну міцність. Суддя Олександр Яковлєв вів процес стримано, без відкритої ворожості, але сама машина обвинувачення котилася за інерцією, ігноруючи очевидне алібі.
Стратегія Ібрагіма та сила моєї камери: Поки Ібрагім Татієв у залі суду методично розбивав свідчення свідка Рижко С. Ю. та викривав логічні дірки слідчого Муляра, я фіксував кожну секунду на камеру. Ми діяли як єдиний механізм: мої відео не давали справі «затихнути», а юридична майстерність Ібрагіма перетворювала кожен репортаж на неспростовний доказ фальсифікації.
Наш спільний маніфест: Знаменита фраза Ібрагіма Татієва: «У країні, де немає чесних суддів, немає Бога!» — стала лейтмотивом усієї нашої роботи. Ми разом показували світові, що справедливість потребує не лише закону, а й безжальної публічності.
Чому цей архів важливий для майбутнього (погляд із 2026-го)?
Сьогодні я звертаюся до молодих правників та колег-журналістів: наш спільний кейс на YouTube-каналі «Столичного бізнесу» — це живий підручник професійної етики.
Для журналістів: Моя назва «Терорист, який спав!» і наші 13 частин хроніки — це приклад того, як медіа та адвокатура мають працювати в парі.
Для адвокатів: Дивіться, як Ібрагім Татієв вів допити, коли справжній вбивця міг сидіти поруч у залі як свідок, а підзахисний винен лише в тому, що заснув у невдалий час.
Справа Андрія Бабушка — це пам'ятник нашій спільній з Ібрагімом Татієвим професійній честі. Ми не дали цій історії розчинитися в тиші кабінетів. Ми зберегли ці 13 частин відео, щоб кожен майбутній фахівець бачив: правда варта того, щоб за неї боротися в тандемі, до останнього кадру і останнього слова в суді.
Віктор Кравець, журналіст «Столичного бізнесу», у співавторстві з пам'яттю про нашу боротьбу з Ібрагімом Татієвим (2015–2026 рр.)
Коментарі